Використання баскетболу в системі оздоровчої рекреації

Сучасний баскетбол як ігровий вид спорту посідає гідне місце серед інших видів спорту на всіх рівнях, включаючи олімпійський та професійний. Це атлетична, динамічна, видовищна спортивна гра, яка характеризується високою руховою активністю, значним напруженням ігрових дій.

Але баскетбол успішно виконує й іншу роль – засобу масового фізичного виховання та оздоровчої рекреації різних категорій населення. Насамперед завдяки тому, що для нього характерні різноманітні рухи, ходьба, біг, зупинки, повороти, стрибки, ловля, кидки та ведення м'яча; при цьому значна частина рухів під час гри здійснюється в єдиноборствах із суперниками.

Популярність аматорського баскетболу зумовлюється доступністю гри, невисокою вартістю необхідного інвентарю, можливістю самостійного обладнання баскетбольних майданчиків, відносно простими правилами та можливостями їх спрощення в рухливих іграх. Як популярний і масовий вид оздоровчо-рекреаційної рухової активності баскетбол характеризується декількома характерними особливостями. Колективність дій у ньому визначається тим, що це командна гра, в якій кожен гравець поєднує свої дії з діями партнерів. Ігрове амплуа кожного гравця зобов'язує його взаємодіяти з партнерами для досягнення мети команди. Важливою рисою баскетболу є змагальний характер гри. Прагнення перевершити суперників у швидкості дій, винахідливості, влучності кидків, інших діях, спрямованих на досягнення перемоги, вимагає від учасників гри мобілізовувати свої сили, можливості, діяти, якщо це необхідно, з максимальним напруженням, долати перешкоди спортивного характеру. Важливо розуміти, що принцип змагальності існує в будь-якій рухливій грі, хоча сам характер і мета змагання в ній істотно відрізняються від спортивної професійної гри. Надмірне захоплення змагальною боротьбою в іграх, які проводяться в рамках оздоровчої рекреації, недоречне, адже це може викликати нездоровий ажіотаж, до того ж викривляє формування правильних ігрових навичок.

Баскетбол відзначається комплексним характером впливів на функції організму і прояв рухових здібностей. Завдяки різким змінам інтенсивності складається своєрідний динамічний стереотип нервових процесів, який забезпечує швидкі переключення нервових функцій з одного виду діяльності на інший. Баскетбол покращує здатність керувати своїми рухами, підвищує швидкість реакцій, покращує функції аналізаторів. Важливу роль він відіграє в підвищенні функціональних можливостей організму, розвиває серцево-судинну й дихальну системи.



В ході гри аматори оволодівають технікою, а також частково і тактикою сучасного баскетболу. Технічні прийоми становлять систему рухів, схожих за структурою і спрямованих на вирішення приблизно однакових ігрових завдань. Загалом технічні прийоми баскетболу поділяються на такі, що виконуються в нападі та захисті. Техніка гри в нападі включає техніку пересування – положення гравців (стійки), ходьбу, біг, стрибки, зупинки, повороти тощо, і техніку володіння м'ячем – ловлю, передачі, ведення, кидки.

Згідно зі спрощеними правилами м'яч здебільшого можна передавати, кидати або вести однією рукою в будь-якому напрямку, кидати в кошик і по щиту. Очки зараховуються так само, як і в професійному баскетболі. Про вихід м'яча з гри її учасники домовляються особливо. Гравець, який одержує м'яч у русі, може зробити з ним не більше двох кроків, після чого повинен виконати передачу, ведення або кидок. На відміну від професійного баскетболу, час на атаку команди, яка володіє м'ячем, не обмежується.

Для дітей віком до 12 років доцільно організовувати гру в міні-баскетбол. Її правила практично ті ж самі. Розмір майданчика значно менший, маса м'яча – до
480 г, окружність – до 72 см. Склад команди – від 4 до 5 гравців. Загальна тривалість гри рекомендується така: для дітей 7-8 років – 12 хв чистого ігрового часу; 9-10
років – 16 хв, 11-12 років – 24 хв чистого ігрового часу.


6478510429420474.html
6478574820056562.html
    PR.RU™